Если бы висели шторы

 

Утро пахнет горьким кофе,
Апельсином и корицей.
На тарелке стынут гренки,
В гости дождь ко мне стучится.

Если бы висели шторы,
Утро я б могла в них спрятать
И под птичьи разговоры
На кровати день прошляпить.

Если бы висели шторы,
В сонном комнат полумраке
Сны вели бы разговоры.
Канарейка в желтом фраке
Колыбельные бы пела
Кошке, рыбкам и собаке
Если бы висели шторы.

Но окно мое открыто,
Пустота — удел карниза.
Даже тюль воздушным ситом
Не свисает с верха к низу.

Ведь горячий запах кофе
Как и вкусность карамели
Тем нужнее и свежее,
Чем звончее звук капели,
Чем шептанье ив слышнее,
Чем звезды лучи ярчее.

Ну а если будут шторы,
Заглянут на кофе в гости
Лишь цветные их узоры
Даже не простившись после,
Даже не ответив перед
На «привет». Да кто поверит,
Что ответить могут шторы
Даже будь на них узоры?

***

 

Дышу теплом земли
Под пряною листвою.
Как слаженно растут
Коренья подо мною!
И мой спокойный пульс
Отсчитывает время
Когда я научусь
Течь мертвою водою
И омывать траву
И слушать разговоры
Былинок и цветов
А после — быть живою

Насытив дух лесной,
Коры дубовой поры
Своей водой-собой.
И так густа она,
И так черна,
И пахнет свежей сталью.
И сукровицей жизни
Сквозь нити полотна
Отрезком времени
Бежит до тризны.

А у нас в квартирі газ…

Добре, коли в тебе є справжні друзі. Коли ти знаєш, що в будь-який момент можеш напроситися до них переночувати. Неділя для мене закінчилася досить несподівано — прийшовши увечері додому, я побачила дивну картину: всі мешканці з мого будинку стояли на вулиці, ніби проводили якийсь локальний мітинг. Через декілька кроків ніс почав розуміти в чому справа — все навкруги смерділо газом. Звісно, першою в голові майнула думка: «Коти!», але знайшовши у натовпі брата і його дівчину, я заспокоїлася — коти сиділи в комфорті і повній безпеці всередині братової автівки.

На газову службу ми чекали не менше ніж півгодини. Якщо врахувати, що на номер 104 встигла подзвонити не одна людина а щонайменше п’ятеро, а також згадати про те, що знаходяться газовики на сусідній вулиці, зрозуміти таку «равликову» швидкість просто неможливо.

Потім ще півгодини газовики шукали по трубах місце, «де протікає», щоб врешті-решт заявити що нічого вони нам не налагодять. Бо то хтось з сусідів поставив собі газовий балон і не закрутив. Або просто із нього злив решту. Тож газова служба до таких справ не має жодного відношення. Тому просто чекайте люди поки все не повивітрюється, а потім і додому можна. Десь на цьому етапі я задзвонила до подружок і поїхала до них ночувати. Потім дізналася, що сусіди  гуляли попід будинком близько до одинадцятої вечора,

Думаю, саме в таких випадках люди можуть відчути чи не повну безпорадність. Повна безпорадність — то коли повінь і затоплює півміста, або стається великий землетрус.