Завдяки чому ви розпочали вести свій перший щоденник? Це був потяг витягти та розкласти по поличкам все, що накопичилося? Поділитися з іншими своєю улюбленою справою, настроєм? Знайти нових друзів?...
Може бути декілька причин одночасно. Але обов’язково присутній імпульс, що призвів до заповнення монітору або паперу думками і словами. Для мене імпульсом став чужий щоденник. Вірніше, книжка про англійського тінейджера 13 і ¾ років. Цю книжку я читала десь в 16, прагнучи опанувати сучасну англійську мову. Разом з англійською почала опановувати нове для мене тоді (і таке цікаве) діло, як блогування :) Вже зараз, коли з’явилися російські переклади творів Сью Таунсенд, я дізналася, що «Таємний щоденник Адриана Моула, 13 і ¾ років» відкриває цілу серію подібних книжок-щоденників. Нещодавно я знайшла зошит із власним перекладом книги; тож було цікаво порівняти його з професійними перекладами.
Пропоную всім бажаючим ознайомитися з 1 тижнем життя англійського хлопчика в перекладі Абетки :)